Пустынный куст горит, не тухнет,
А почему? - поди пойми.
Подлунный мир никак не рухнет,
Покуда куст горит и ты
Подобный в чём-то Моисею,
Пытаясь тайну разгадать,
Снимая обувь, но и смея,
К нему приблизишься опять.
И от него воспламенившись,
Ты в путь пустился на кругу
Ну а потом, от бед остывший,
Ты вновь приблизишься к кусту.
И вновь, огнем тем заряжаясь,
Ты понимаешь, что горишь.
Ты - куст, живешь в преддверьи рая,
Не своей силою творишь.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Редакція тексту пісні "Небеса ожидают меня" - Євген Аксарін Ця пісня дуже дорога мені. Вона - в числі багатьох інших стимулів, що надихнули мене до написання оповідання "Венец". Оригінальний текст, з погляду поетики, виглядав неоковирно.
На жаль, встановити авторство пісні тими засобами, що я маю, мешкаючи в естонській провінції, неможливо.
Тому, спитавшись дозволу у Господа, я зважився відредагувати пісню. Перепрошую автора (якщо такий знайдеться), і якщо від нього надійде хоч яке заперечення - відразу ж зніму цю річ з публікації.
