В мире Бог слово посеял,
Семя небесной любви;
Тот, кто словам тем поверил,
Может плоды принести.
Как полный колос пшеницы
Голову низко клонит,
Так, не взирая на лица,
Будем Спасителя чтить.
Жатва на ниве созрела,
Скоро пожнем урожай;
Будем для Господа смело
Всех приглашать в Божий край.
К жатве мы будем готовы,
Если плоды принесем;
Бог все соделает новым,
Вечный подарит нам дом.
Тем, кто прожил жизнь беспечно,
Нет места в доме святом;
Мучаться грешники вечно
Будут в пучине с огнем.
Где хочешь ты оказаться:
В страшном аду иль в раю?
Времени нет сомневаться,
Выбери Бога, прошу!
Аминь.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
