Зрадників всі зневажають,
А Закон і Бог карає;
Та не всі ,звичайно,знають,
Що цей рід не вимирає.
Тільки вже не зрадник зветься,
А так просто «жертва моди».
Стрівши зрадника всміхнеться.
Ну,а дехто-дружбу водить.
Зрадить жінка чоловіку,
Наче подвиг цим звершила!
Він несе ганьбу велику -
“Лося роги почепила!”
Всі сміються,-Йде сохатий-.
Вже не гріх це,а потіха.
Робить глум з людей «рогатий»,
А в кінці наробить лиха.
Зараз зрада є інтрижка,
Щоб життя розвеселити.
«Ти герой,-кричать-братішка!»
Бо бабник несамовитий.
Брат з гріхом затіяв спілку;
Зрадив Богу,-в хміль влюбився,
Та не ріжуть в Церкві гілку,
Щоб не впав,та не розбився.
Полюбили сестри моду
Й неймовірне йде кохання,
Бо їм Бог не ту дав вроду;
От і йдуть проти Писання.
Обнажають своє тіло,
Що в братів серця пяніють,
А скажи,-НЕ твоє діло.
Хай себе тримать уміють.
Йде велика зрада Богу;
Слово Боже попирають;
Треба бити всім тривогу:
“Християн в полон згоняють.”
Правда,є й такі ще люди-
Муху до слона роздують
І залізуть скрізь і всюди;
Хто спіткнеться,-геть згидують.
Й ті бувають,що потіху
Зроблять з ревнощі в народі,
Хоч,звичайно,не до сміху
Є цей випадок в нагоду.
Два брати,діди старенькі,
Рік назад у США прибули;
При костюмах, щей гарненьких,
Вели мову.Люди чули:
“Ще не зрадив рідній мові,
Що навчила рідна мати?!”
Той спіткнувся на пів- слові:
“Став англійську я вивчати,
Бо куди не підем,всюди ,
Як глухо-німі стаємо,
З нас сміються діти,люди,
Та й живем від них окремо.”
“Я не зрадник,щоб вивчати,
Й що та мова допоможе?”
Форд гальмує біля хати,
То «ковбой»зустрів прохожих.
Виліз й йде до них з папером
Їхніх літ американець,
Їх назвав приємно «сером»
Й щось пита,в лист тиче палець.
Ті плечима лиш здвигали,
Буркотіли:”Нат спік інглиш”
Зрозумів,не ті попали.
Пожав руки з жалю їм лиш.
А коли пішов в машину,
Мовив той,що вчитись проти:
“Не поміг в лиху годину.
Вам англійський,поліглоти!”
Вячеслав Радион,
Everett, WA,USA
С Тобой Господь способно сердце
Земными днями дорожить,
Ведь Ты послал душе усердье
Хоть чем-то людям послужить... e-mail автора:radvyach@yahoo.com
Прочитано 11340 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Вiд грiха до псевдорозваг у свiдомостi пiвкроку. Цi зрадники у загальноприйнятому розумiннi - вiльнi, самостiйнi собистостi. Колорит! А насправдi - те, що пише про них автор у цьому вiршi...
Поэзия : Покаяние - Pavel Mironov Мать держала маленького ребенка на руках.Старший ее сын нашел ружье стоящее в углу сарая и решил похвалиться маме своей находкой подтаскивая его к ней. Сил не хватало нести,был мал. Ствол ружья оказался направленным прямо в сердце малыша как раз в тот момент когда приклад ружья ударился о грунт и произошла дитонация. Ружье выстрелило. Нечаянно погиб ребенок на руках у матери. Пуля прострелила малыша и чирком прошла по подбородку матери. Мать кроме того была беременна. Могло случиться , что получиллось бы нечаянных три убитых человека. Сделайте вывод, есть ли необходимость допускать себе иметь оружие ? Особенно в том доме где есть дети. Вся трагедия произошла в гостях в то время когда никого на хозяевской собственности не было. Семья только пришла в гости. Благодаря отсутствию хозяина на своей прапорти, полиция сочла этот случай за несчастный и не желаемый. Вы не можете себе представить как переболел за это сам хозяин в чьем дворе это случилось. А как отразилось на родителей умершего ребенка. Целая трагедия!!! На кануне этого печального события этот стих был написан. Пожалуйста не обидьтесь на меня никто, но остановитесь и рассмотритесь, где путь добрый и идите по нему. С уважением и братской любовью к Вам я, Р.М.
